16.07.2021

16.07.2021 - Заява Генпрокурора до роковин збиття літака рейсу МН17 та Дня міжнародного правосуддя

 
17 липня трагічні роковини авіатрагедії світового масштабу – збиття рейсу МН17. 298 імен. Жінки, чоловіки, їх діти, їх батьки. 298 людських життів, які назавжди обірвалися 7 років тому в небі над Україною.
 
Коли нідерландський прокурор зачитувала ці 298 імен під час відкриття судового засідання у справі збитого над Донбасом «Малайзійського Боїнга» торік, її слова звучали тяжко, проте були сповнені повагою до жертв та їх гідності.
 
У розслідуванні будь-якого злочину в центрі уваги прокурора є потерпіла сторона і справа МН17 – не виняток. Саме шана до скорботи родичів загиблих протягом цих семи років була пріоритетом для всіх членів міжнародної спільної слідчої групи: України, Нідерландів, Бельгії, Австралії та Малайзії.
 
Україна погодила з партнерами, що судовий розгляд справи відбуватиметься у національному суді Нідерландів – держави, чиїх громадян було найбільше серед людей, що були на борту.
 
Міжнародна слідча група встановила ЗРК «Бук», з якого був збитий літак, його маршрут з Російської Федерації до України і назад. Прокурори та слідчі встановили 4 підозрюваних у причетності до збиття Боїнга і у 2019 році Україна передала кримінальні провадження щодо них колегам з Нідерландів. І вже у березні 2020 року розпочався судовий процес, до якого прикута увага всього світу.
 
Попередня стадія судового розгляду, під час якої суд надав адвокатам одного з обвинувачених належним чином ознайомитись із матеріалами справи, розглядав запити сторін процесу на проведення додаткового розслідування, врешті особисто проінспектувати реконструкцію уламків літака завершилась у травні цього року.
 
7 червня розпочалась ключова фаза – розгляд справи по суті. На цій стадії суд має розглянути основну версію, висунуту обвинуваченням, і відповісти на три питання: чи був збитий літак із ЗРК «Бук»; чи була запущена ракета з поля біля селища Первомайський; яка роль обвинувачених у збитті літака.
 
Ми пильно слідкуємо за процесом та на запит нідерландської сторони надаємо все необхідне сприяння для розгляду справи в суді.
 
Проте на цьому слідство у кримінальному провадженні щодо збиття літака рейсу МН17 не завершилось. Спільно з партнерами з міжнародної спільної слідчої групи ми продовжуємо розслідування, яке спрямовано на встановлення інших осіб, причетних до цього злочину, в тому числі тих, хто здійснював запуск ракети та віддавав відповідні накази.
 
Запевняю, що ми з колегами робимо у цій справі все від нас залежне аби родичі жертв відчули справедливість, а світ – дізнався правду.
 
Встановлення істини потребує кожен злочин, вчинений в умовах збройного конфлікту та пов’язаний із збройною агресією Російської Федерації на нашій землі. Упродовж 2014-2020 років на території України зареєстровано майже 30 тисяч таких кримінальних правопорушень.
 
Майже половина з них – за фактами терактів, кожне п’яте – щодо участі у непередбачених законом збройних формуваннях,  кожне восьме – участі у терористичних організаціях, кожне п’ятнадцяте – щодо посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, кожне двадцяте – щодо державної зради, кожне п’ятдесяте – порушення законів та звичаїв війни. При цьому в умовах збройного конфлікту також вчиняються умисні вбивства, незаконні позбавлення волі та викрадення людей, катування.
 
За шість останніх років завершено розслідування та направлено до суду більше 6,5 тисяч кримінальних проваджень. Уже поточного року обвинувальні акти щодо понад 500 таких кримінальних правопорушень скеровано до суду.
 
Однак у судах наразі близько чверті кримінальних проваджень про злочини цієї категорії. Досудове розслідування потребує підвищення ефективності, якості, удосконалення рівня знань всіх учасників процесу. Саме тому ми виступили з ініціативою і днями підписали спільну постанову з керівниками СБУ та Нацполіції про спеціалізацію слідчих та їх поглиблене навчання для роботи з такими злочинами.  
 
Так само як і в Офісі Генпрокурора та Донецькій і Луганській обласних прокуратурах, в складі центральних апаратів Служби безпеки України та Національної поліції України і в їхніх регіональних та територіальних органах в Донецькій та Луганській областях будуть створені спеціалізовані підрозділи з розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту.
 
Водночас, ми мусимо об’єктивно оцінювати спроможність своїх правоохоронних органів, які безсумнівно наполегливо працюють і продовжать більш ґрунтовно розслідувати воєнні злочини зі спеціалізованими підрозділами. За відсутності доступу до місць вчинення діянь на тимчасово окупованих територіях, неможливості затримати підозрюваних, відмови Інтерполу оголошувати їх у розшук – виключно внутрішніх зусиль для притягнення до відповідальності вищих посадових осіб Російської Федерації недостатньо.
 
Тож задля відновлення справедливості ми розраховуємо на підтримку міжнародних інституцій і маємо вибудувати ефективну взаємодію з ними, щоб підтримати жертв збройного конфлікту і  покарати тих, хто приніс його в Україну.
 
Ми тісно взаємодіємо із Міжнародним кримінальним судом, регулярно передаючи до нього зібрані спільно з громадськістю та правозахисниками докази порушення міжнародного гуманітарного права в Криму і на Донбасі.  Ця робота дала результат - у грудні минулого року Прокурор МКС оголосила про закiнчення попереднього розслідування у справі «Ситуація в Україні». Суд дiйшов висновку, що iснують пiдстави вважати, що на території нашої держави мають місце факти вчинення воєнних злочинів та злочинів проти людяності в межах його юрисдикції. Наступним кроком в цьому процесi має стати звернення Прокурора МКС до суддів Палати попереднього провадження Суду за дозволом на розслiдування.
 
Практика роботи Міжнародного кримінального суду засвідчує, що після початку розслідування в Україні буде створено Представництво Офісу Прокурора МКС, яке має взаємодіяти зі спеціалізованими підрозділами прокурорів та слідчих, які нарешті створюються.
 
Воєнні злочини, агресія, злочини проти людяності - не мають строків давності. Ми будемо далі наполегливо робити свою роботу для подолання безкарності за міжнародні злочини, а Міжнародний кримінальний суд допоможе нам у притягненні до відповідальності високопосадовців РФ та ватажків незаконно створених на Сході країни збройних формувань.
 
Перейти на належний рівень взаємодії з Офісом прокурора МКС дозволить завершення процесу ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що є однією з умов Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом.
 
Для початку нагадаємо, що ж таке Римський статут – це міжнародний договір, яким засновано Міжнародний кримінальний суд. Він встановлює функції, юрисдикцію та структуру суду. Україна підписала його ще у 2000 році. Ратифікували його положення 122 країни, до яких наша держава досі не приєдналася. Втім двома заявами Україна визнала юрисдикцію МКС щодо  злочинів проти людяності, вчинених на Майдані та злочинів проти людяності та воєнних злочинів, вчинених вищими посадовими особами РФ та керівниками терористичних організацій «ЛНР» та «ДНР» на Донбасі та в Криму.
 
Незважаючи на те, що Україна прийняла юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на своїй території, наша держава все ще не набула статусу повноправного члена Суду. Держава-учасниця має право на власних представників та суддів та можливість самостійно направляти ситуації для розслідування, без потреби отримувати дозвіл досудової палати МКС.
 
Ратифікація створює додаткові можливості, переводить Україну в статус активного учасника процесу, демонструє відданість принципам та довіру до міжнародного права. Офіс Генерального прокурора готовий не лише передавати інформацію, а й будувати стратегії розслідування міжнародних злочинів.  Для цього ми будемо розвивати спроможність української системи правосуддя давати правову оцінку злочинам, вчиненим в умовах міжнародного збройного конфлікту на території України.
 
Розмови про ратифікацію Римського статуту МКС завжди породжують дискусію в українському суспільстві і викиди чергових порцій давно спростованих міфів.
 
Найпоширеніший з них – те, що ратифікація призведе до того, що МКС судитиме українських військових і добровольців за оборону рідної землі зі зброєю. Міжнародний кримінальний суд класифікував події в Україні як міжнародний збройний конфлікт, що підтверджує правомірність використання Україною сили з метою самозахисту.
 
До того ж Міжнародний суд приходить на допомогу тоді, коли українське правосуддя не хоче або не може притягувати до відповідальності осіб, що вчиняють злочини в умовах збройного конфлікту. На національному рівні Україна вживала і вживає всіх необхідних заходів для розслідування злочинів, вчинених українськими військовослужбовцями. Крім цього, правопорушення, що не є системними та масштабними міжнародними злочинами – взагалі не є предметом уваги МКС.
 
Головне, що ми маємо усвідомити - робота Міжнародного кримінального суду не підміняє національну систему правосуддя, однак міжнародна інституція – наш шанс дістати засобами міжнародного гуманітарного права вище командування Російської Федерації, адже завдання МКС – переслідування топ-виконавців злочинів. Зволікання з ратифікацією Римського статуту – по суті відмова від можливості притягнути до відповідальності винних осіб.
 
Ми маємо політичну волю, довіру до міжнародного правосуддя та тверді наміри не залишати злочини без належної правової оцінки, а злочинців - без покарання.
 
 

кількість переглядів: 1461