10.07.2018 ВІСНИК ПРОКУРАТУРИ № 6/2018: «Військова прокуратура Центрального регіону України: системна протидія корупції та забезпечення невідворотності покарання», стаття військового прокурора Центрального регіону України, державного радника юстиції 3 класу Григорія Рябенка

   На етапі масштабних реформ, які сьогодні проходять в Україні на державному рівні, особлива увага приділяється й вдосконаленню правозахисної галузі. Процес реформування має враховувати не лише необхідність приведення існуючого правового поля в у відповідність до потреб сучасності.

   Реформи та зміни у законодавстві повинні проводитися з урахуванням факторів існуючих загроз територіальній цілісності та суверенітету України.

   Однією з загроз українській державності та обороноздатності країни є корупція, боротьба з якою на всіх рівнях, у тому числі в Збройних силах та інших військових формуваннях є однією з з найбільш актуальних тем сьогодення. Держава платить непомірну ціну за корупційні прояви, які гальмують розвиток суспільства, стають в результаті небезпечними важелями економічного, і навіть політичного впливу.

   Корупційні прояви в оборонно-безпековому секторі викликають у суспільства негативне відношення до всієї оборонної структури, руйнують довір’я громадян до оборонної сфери держави в цілому. Корупція у Збройних силах має значний негативний вплив на можливості захисту суверенітету та територіальної цілісності української держави, на морально-психологічний стан тих, хто покликаний стояти на захисті України.

   Сьогодні боротьба з корупцією є не тільки пріоритетним напрямком діяльності органів військової прокуратури, а й справою честі.

   Як відомо, військові прокуратури в Україні почали діяти з 1992 року – тобто майже одразу із виходом країни зі складу колишнього СРСР. Тоді вони мали статус спеціальних прокуратур відповідно до Закону України «Про прокуратуру». І вже тоді одним з пріоритетних напрямів роботи військових прокурорів була боротьба із злочинами з ознаками корупції в лавах ЗСУ та інших військових формуваннях, а саме – з хабарництвом, розкраданням майна та земель оборони тощо.

   Знищення української армії тривало практично з початку оголошення незалежності держави. Фактичне відношення тодішньої влади до Збройних Сил показувало тенденцію, що Україні власна армія не потрібна, а відтак – немає в державі й потреби в органах військової юстиції.

   Проте історія довела протилежне.

   «Піковим» періодом знищення правоохоронної системи в цілому і зокрема у військовій сфері можна назвати часи правління екс-президента Віктора Януковича. У вересні 2010 року його указом було ліквідовано 15 військових судів, а з квітня 2012 року – і саму військову прокуратуру під виглядом так званого «реформування». Нагадаю, що за даними Міноборони у цьому ж, 2012 році, оборонне відомство держави отримало лише 0,98 % ВВП.

   З 2014 року в Україні розпочався процес розбудови нової сучасної армії, здатної захистити державу. І вже у серпні 2014 року Указом Президента України, в умовах особливого періоду, було відновлено і органи військової прокуратури. У березні 2017 року Президент України запропонував поновлення системи військових судів. Все це – перші кроки на шляху виправлення ситуації із «правовим вакуумом» у військовій сфері, створеним у попередні роки.

   За чотири роки роботи прокурори відновлених військових прокуратур гарнізонів та апарату регіону зробили вагомий внесок у боротьбу із різними видами правопорушень, причому, не тільки у війську. Професійно, рішучо і безкомпромісно військова прокуратура регіону веде боротьбу із порушеннями закону, зокрема й з тими, які мають корупційну складову.

   Як писала наприкінці минулого року газета Кабінету Міністрів України «Урядовий кур’єр», нормами стратегії національної безпеки у 2018 році передбачено щорічне бюджетне фінансування оборонно-безпекового сектору обсягом не менше п'яти відсотків від валового внутрішнього продукту.

   У поточному році, за повідомленням департаменту прес-служби Адміністрації Президента України, на потреби національної безпеки і оборони має бути загалом виділено 163 мільярди гривень. Цей показник на 20 мільярдів більший, ніж у 2017 році. При цьому, це дає й додаткові шляхи для організаторів та виконавців корупційних схем у оборонному відомстві.

   Про корупційну складову в оборонній сфері України вже говорить і світова преса. Так, газета The New York Times нещодавно опублікувала матеріал про роль корупції у підриві обороноздатності України. «Військові витрати України значно збільшилися від часів початку конфлікту у 2014 році: якщо у 2013-му ці витрати коливалися близько 2,5% ВВП, то цього року цифра досягла 5%, мовиться у статті. Це приблизно 6 мільярдів доларів… Це відкриває нові можливості для військових-корупціонерів», - пише американський таблоїд. І справді, у військовій сфері відстежується тенденція до поширення випадків неефективного та нецільового використання бюджетних коштів. Подібні корупційні тенденції є небезпечними не лише для інститутів, які покликані захищати українську державність та її громадян, а й для держави в цілому.

   Досвід роботи військової прокуратури Центрального регіону України доводить, що з моменту свого відновлення військові прокурори активно протидіють корупційним правопорушенням у військовій сфері.

   Протягом 2016-2018 років слідчими військової прокуратури Центрального регіону України до суду скеровано 145 обвинувальних актів за вчинення корупційних правопорушень. У цей же період за процесуального керівництва прокурорів військової прокуратури Центрального регіону судами розглянуто 58 проваджень із ознаками корупції. З них 50 – про злочини, пов’язані з хабарництвом.

   Протягом 2016 року судами за поданням військових прокурорів регіону розглянуто 35 кримінальних проваджень про корупційні діяння, з них 28 – про злочини, пов’язані з хабарництвом; у 2017 році - 17 проваджень зазначеної категорії, протягом поточного року розглянуто 6 проваджень, всі - за отримання неправомірної вигоди.

   Фігурантами вказаних кримінальних проваджень є як військовослужбовці, так і посадові особи. Так, військовою прокуратурою Центрального регіону України затримано керівника одного з «військторгів» за розтрату понад 1,3 мільйона гривень. Триває слідство. В іншому випадку – засуджено до 5 років позбавлення волі начальника речового сховища однієї з військових частин Нацгвардії за викрадення військового майна на загальну суму майже 78 тисяч гривень.

   Прикладів багато.

   23.02.2017 року військовою прокуратурою Центрального регіону України викрито та затримано старшого офіцера Головного Управління підготовки Збройних Сил України Генерального штабу Збройних Сил України та заступника начальника центру спеціальних перевірок і люстрації Головного центру кадрового забезпечення Державної прикордонної служби України на одержанні неправомірної вигоди у розмірі 6000 доларів США.

   На неправомірній вигоді в 1 тисячу доларів США викрито держслужбовця Секретаріату Кабінету Міністрів України за вплив на керівництво Головного управління майна та ресурсів Міністерства оборони України, для нестворення перешкод у діяльності Комісії з питань ліквідації та реорганізації державних підприємств Міноборони. Також затримано під час отримання хабара у розмірі 8 тисяч доларів США інспектора відділу прикордонної служби на Сумщині.

   Вироком Балаклійського районного суду Харківської області засуджено першого заступника начальника Жовтневської виправної колонії   № 17 управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області до 2 років 6 місяців позбавлення волі  за отримання неправомірної вигоди в розмірі 5тисяч доларів США за сприяння безперешкодному умовно-достроковому звільненню засудженого. На даний час засуджена особа відбуває покарання.

   Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області засуджено першого заступника начальника відділу прикордонної служби «Жуляни» ОКПП «Київ» та призначено покарання у виді арешту строком на 6 місяців за отримання неправомірної вигоди в розмірі 40 тисяч гривень за проставлення дата – штампів у паспортних документах про перетинання державного кордону України у напрямках «виліт» та «приліт», із внесенням даної інформації до офіційної інформаційної бази даних Державної прикордонної служби України.

   Загалом упродовж 2016-2018 років за участю публічних обвинувачів - прокурорів військових прокуратур Центрального регіону України судами засуджено 47 осіб за вчинення корупційних злочинів, передбачених статтями 368-370 Кримінального кодексу України.

   Фігурантом однієї з направлених до суду справ у лютому 2018 року є один з керівників державного підприємства Міністерства оборони України, якого було затримано після отримання неправомірної вигоди в розмірі 20 000 гривень за укладання договору зберігання майна МОУ.

   Фігурант іншої справи - військовий фельдшер, який у травні 2018 року отримав від начальника радіомаркерного пункту військової частини неправомірну вигоду в розмірі 1,5 тисяч доларів США за здійснення впливу на командира цієї військової частини, щоб той звільнив підлеглого від можливого відрядження до зони проведення антитерористичної операції.

   На даний час військовими прокурорами Центрального регіону України підтримується публічне обвинувачення в суді  у 670 кримінальних провадженнях, з яких 82 - з ознаками корупції.

   Станом на сьогодні на розгляді в судах перебувають 75 кримінальних проваджень щодо одержання та надання службовим особам неправомірної вигоди. А у поточному році вже направлено до суду 15 обвинувальних актів про корупційні кримінальні правопорушення.

   Іншим важливим напрямком діяльності є робота щодо повернення коштів та незаконно відчудженого майна до державного бюджету. Зокрема, за три останніх роки реально виконано судових рішень на суму понад 530 мільйонів гривень, з них повернуто до бюджету української держави — 45,3 мільйонів гривень.

   За період з 2016 по 2018 рік за участі військових прокурорів Центрального регіону виконано рішень суду на захист інтересів держави щодо повернення об’єктів нерухомості на суму понад 317 мільйонів гривень.

   Лише у 2018 році у центрі Полтави повернуто власність Міноборони на суму 6,1 мільйон гривень, у центрі Черкас – на 2 мільйони гривень, у Львові – на 0,5 мільйона гривень, у Києві – на 30 мільйонів 839 тисяч гривень.
Щодо захисту військовою прокуратурою регіону інтересів держави у земельній сфері треба сказати окремо, оскільки майже кожна земельна «оборудка» має ознаки корупційного правопорушення.

   Так, у поточному році рішенням суду за позовом військової прокуратури Центрального регіону України Нацгвардії повернуто земельні ділянки Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного центру підготовки підрозділів НГУ на загальну суму понад 33, 7 мільйонів гривень, а Міністерству оборони – земельну ділянку в столиці України вартістю 14,7 мільйонів гривень.

   Проте військова прокуратура працює в інтересах держави не лише в оборонній сфері.

   У 2018 році направлено до суду справи директора ТОВ «Київський інститут землеустрою та містобудування», який вимагав та отримав 2 тисячі доларів США неправомірної вигоди  за пришвидшення процесу оформлення документів на земельну ділянку, та голови Поліської РДА на отриманні неправомірної вигоди у розмірі 1,3 мільйони гривень.
За три останніх роки Військовою прокуратурою Центрального регіону повернуто та попереджено вилучення понад 16 тисяч гектарів землі українського оборонного відомства на загальну суму понад 152,7 мільйони гривень.

   Окремо зазначу, що військова прокуратура регіону регулярно вилучає з незаконного обігу зброю і боєприпаси, у тому числі – із зони проведення Операції об’єднаних сил на Сході України. Статистика доводить, що й тут величезний відсоток злочинів має корупційні ознаки.

   Зокрема, 23.03.2017 року Окружним адміністративним судом міста Києва за позовом військового прокурора Центрального регіону України винесено законну та обґрунтовану постанову в адміністративній справі в інтересах держави, якою зобов'язано підприємців-зберігачів забезпечити повернення Міністерству оборони України 50 мільйонів набоїв на загальну суму 7,3 мільярди гривень.

   08.06.2018 військовою прокуратурою Вінницького гарнізону направлено до суду обвинувальний акт щодо одного з офіцерів, який під час проходження служби в зоні АТО, зловживаючи службовим становищем, викрав пістолет Макарова з набоями та 10 гранат різних моделей, 1,7 тисяч набоїв різного калібру, 6 ручних протитанкових гранатометів із зарядами до них та великою кількістю вибухових речовин та деталей від боєприпасів. Вказану зброю та боєприпаси було вилучено під час розслідування за місцем проживання обвинуваченого.
  

   Лише за перший квартал 2018 року завдяки системним заходам військової прокуратури регіону з попередження розповсюдження зброї і боєприпасів, вилучено з незаконного обігу понад 170 кг вибухових речовин у тротиловому еквіваленті.

   На прикладі показників роботи військової прокуратури Центрального регіону щодо захисту інтересів держави можна судити про величезний обсяг проведеної роботи військовою прокуратурою в цілому.

   Відмічу, що сьогодні в Міністерстві оборони України працює власна Антикорупційна програма, яка декларує впровадження механізмів Ініціативи НАТО з побудови цілісності, прозорості, доброчесності, зниження корупційних ризиків у роботі оборонних інституцій та виконання розроблених на їх основі нормативно-правових актів Міноборони. Є і відповідні структурні підрозділи з питань запобігання корупції.

   Проте для боротьби із злочинністю та проявами корупції у Збройних Силах цього явно недостатньо. Саме тому сьогодні мова в державі йде про комплексні системні заходи в цій царині – це і створення незалежного антикорупційного суду, і інші антикорупційні ініціативи українського уряду.

   Разом із цим, системний антикорупційний захист держави включає в себе необхідність мати в державі повноцінні спеціалізовані військові органи юстиції. Протидія злочинам у військовій сфері сьогодні має ознаки певного колапсу, оскільки підслідністю військових злочинів має намір займатися цивільне Державне бюро розслідувань. З іншого боку - скорочуються представницькі функції військової прокуратури та значно обмежуються її повноваження щодо нагляду за  додержанням законів у ЗСУ.

   Як заявив нещодавно головний військовий прокурор України Анатолій Матіос на конференції в Харкові, у зв'язку із змінами до Закону «Про прокуратуру», органи військової прокуратури сьогодні позбавлені повноважень щодо позакримінального виявлення та реагування на порушення законів у військах і на підприємствах оборонного спрямування. В тому числі – і корупційних правопорушень. Професійні військові юристи сьогодні можуть представляти інтереси держави у судах лише в дуже обмежених випадках, при цьому фактична реалізація навіть такого обмеженого права суттєво ускладнена законодавчим скасуванням пільг зі сплати судового збору.

   Права ж представляти інтереси військовослужбовців, навіть інвалідів та учасників бойових дій, військових прокурорів позбавили взагалі.

   І навіть в таких умовах, завдяки багаторічному досвіду та високому професіоналізму, наведені вище цифри звітують про реальні результати щоденної кропіткої роботи військової прокуратури. З’ясовуються обставини справи, розшукуються відповідні документи, проходить перевірка отриманої інформації тощо. Принципово і максимально обґрунтовано військові прокурори підтримують в суді обвинувачення, забезпечуючи, щоби винесений судом вирок був справедливим, а держава гарантувала злочинцю невідворотність покарання.

   Існуюча ситуація потребує термінового реагування на державному рівні. В тому числі – і щодо своєчасного визначення ролі та значення військової прокуратури України у боротьбі з корупцією. Сьогодні Україна потребує спеціалізованого правоохоронного органу, функціями якого будуть  оперативно-розшукова діяльність та досудове розслідування злочинів у воєнній сфері.

   Безперечно, створення такого органу, як Державне бюро військової юстиції та відновлення роботи військових судів дозволить підвищити ефективність боротьби із кримінальними правопорушеннями у ЗСУ та інших військових формуваннях.

   Специфіка військової служби безумовно потребує спеціалізованих військових правоохоронних органів, суду, прокурорів та адвокатів. Це має підвищити рівень дотримання військової дисципліни, законності і правопорядку, протидії корупції у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

   Якщо для досягнення цієї мети потрібні відповідні зміни до законів України чи навіть до Конституції України, про це треба думати вже зараз.

Григорій Рябенко,
військовий прокурор Центрального регіону України, державний радник юстиції 3 класу